ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ПОКЛИКАННЯ
Сьогодні наша розповідь про волонтерку Центру для дітей та сімей Карітас Волинь Пархомук Анну. Їй 18 років і вона навчається в Люблінській Політехніці на архітектора. Анна є волотнером в центрі вололонтаріату в Любліні і її група займається допомогою біженцям в Польщі.
«Майже кожні вихідні, – розповідає Анна, – ми їздимо в центри де знаходяться наші біженці і проводимо з ними час, робимо все, аби вони не відчували себе непотрібними. Я сама є з неповної сім’ї, мої батьки розійшлись коли мені було 7 років, а в 14 в мене помер батько. В цей важкий для мене період я вирішила, що хочу допомаги тим, хто цього потребує. Любов до діток в мене проявилась, коли в родині з’явилась менша сестричка. На даний час моя сім’я складається: з мами Оксани, старшого брата Віктора і моєї маленької зірочки Олександри. Вперше я дізналась про Карітас Волинь, коли гуляла з Сашою. Того дня в нашому місті відбувалася книжкова толока «Нововолинськ читає». Ми проходили повз локацію Центру для дітей та сімей Карітас Волинь і нам запропонували сплести браслетики зі стрічок. Коли моя сестра була зайнята творчим процесом, працівники центру розповідали про свою діяльність і мене це дуже зацікавило. Я дізналась, що можу піти до них як волонтер. Скажу правду, трішки переживала коли йшла перший раз. Але зараз я щаслива, що не побоялась і прийшла. Діти тут чудові! З одними легко, з іншими важче. Але це ж діти! В Карітас Волинь я також багато чого навчилась, і дуже задоволена, що була корисною нести радість тим, хто цього потребує. Я закликаю всіх хто не байдужий, кому подобається дарувати радість дітям, прийти і стати волонтером!»
Сьогодні Анна від’їджає на навчання в Польщу і працівники центру щиро дякують волонтерці за активну громадянську позицію, небайдужість, людяність, за допомогу у догляді за потребуючими дітками і за бажання робити добро на благо інших!
Нехай Господь обдаровує Анну всілякими ласками, а Матінка Божа охороняє від лиха. Натхнення у сповненні свого покликання, любові, радості та щастя.
