Чергова зустріч з активізації соціального служіння відбулася у парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ м. Рівне. У заході взяли участь парох отець Євген Остапенко, сотрудник отець Іван Терентьєв та парафіяни, задіяні в активізації дияконії.

          Після спільної молитви учасники зустрічі приступили до розгляду важливої теми у соціальному служінні – розвиток волонтерського руху. Адже, волонтерство – це один із невід’ємних видів соціальної діяльності, а церковні братства і сестринства  здавна були організованими формами волонтерського служіння у нашій Церкві. Під час зустрічі координатор програми у Луцькому екзархаті отець Володимир Кметь представив присутнім питання християнських волонтерів, а саме – богословське підгрунтя волонтерства, суть і цінності християнського волонтерства. Крім цього, отець Володимир нагадав про життя і діяльність таких знаних християнських волонтерів УГКЦ як блаженного отця Омеляна Ковча, блаженну сестру Йосафату Гордашевську, отця Кирила Селецького. Присутні разом із священиками навели приклади волонтерства із Святого Письма.

          У практичній частині заходу розглядалося питання координації парафіяльного волонтерського служіння, адже для ефективної діяльності необхідно здійснювати професійний підхід. На прикладі своєї парафії учасники зустрічі представили діяльність волонтерського руху у вигляді плетіння маскувальних сіток для воїнів АТО. Як розповів отець Євген, парафіяни ще з початку війни  часто долучались на заклики  про допомогу армії. Закупівля та збір продуктів, пошук касок та бронежилетів, реставрація військової форми, плетіння «кікімор». «Ми робили грошові збірки, долучались молитовно», – наголосив священник. реколекційний центр каплички парафії Св. Миколая, перетворилась на майстерню маскувальних сіток.  Першу сітку ми сплели за 8 днів. А потім ще одну і ще. Змінювалася пора року, і змінювався колір нашої сіточки: білосніжка, сіро – чорна, або зелена. До плетіння долучались мами, бабусі, діти, чоловіки. Але була незмінна «бригада» наших професійних майстринь, які, попри поважний вік, вміють мобілізувались дуже швидко. Так, плетіння стало способом особливої молитви, місцем особливого соціального служіння і гуртування навколо спільної справи. Впродовж 2019 року ми сплели 8 сіток, а за неповних 3 місяці 2020 року до наших бійців вже виїхало 6 сіток. Воїни кажуть, що вони просто на собі відчувають цей особливий, невидимий, але такий сильний молитовний захист. І ось, коли сьогодні знову наш капелан на передовій благає про допомогу, ми озброїлись масками, дезинфекторами і знову почали плести наші сіточки для тих, хто тримає наше небо.

          Наприкінці зустрічі були підведені підсумки. Отець Володимир подякував рівненській парафії за таке жертовне віддане служіння нашим захисникам і зазначив, що дана практика волонтерського руху повинна бути прикладом для наслідування для інших парафій, зацікавлених в активізації соціального служіння.